- дзинчати
- -чи́ть, недок., розм.Те саме, що дзижчати.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
дзинчати
Смотреть что такое "дзинчати" в других словарях:
дзинчати — дієслово недоконаного виду розм … Орфографічний словник української мови
дзинчання — я, с. Дія за знач. дзинчати і звуки, утворювані цією дією … Український тлумачний словник
дзвеніти — 1) (видавати / утворювати чим н. високий, протяжний металевий звук), бриніти; дзеленчати, бриньчати, дзинчати (перев. про скло, посуд тощо) Пор. деренчати 2) (про голос, сміх тощо звучати високо, дзвінко), бриніти … Словник синонімів української мови
дзижчати — (перев. про комах видавати одноманітні тремтливі звуки під час польоту), зумкотіти, дзвеніти, дзинчати, дзуміти; бриніти, дзеленчати (дзвінко); фурчати, хурчати (глухо); гудіти, густи, джмеліти (низько); дзизкати (швидко пролітаючи) … Словник синонімів української мови
